Кетогенна дієта являє собою систему харчування, за якої споживання вуглеводів скорочується до 5-10% від загального раціону, що приблизно відповідає чотирьом скибочкам хліба на день. Замість вуглеводів основним джерелом енергії стають жири.
Процес адаптації до кетозу проходить через кілька фаз, кожна з яких супроводжується різними змінами в організмі.
Перша фаза: виснаження глікогену
Ця фаза починається через 6-24 години після переходу на кетогенну дієту. Організм спочатку використовує глюкозу, що залишилася з попередніх прийомів їжі. Потім настає дефіцит вуглеводів, що призводить до зниження рівня інсуліну і посиленого виведення сечі. У цей час організм позбувається зайвої води та натрію, що може спричиняти помірне зневоднення, втому і дратівливість.
Друга фаза: глюконеогенез
Коли запаси глікогену вичерпуються, починається ця фаза, яка може тривати від 2 до 14 днів після початку дієти. У цей період печінка, а іноді й нирки, починають виробляти глюкозу з несахаридних сполук (амінокислоти, гліцерин, лактат). Оскільки рівень глікогену низький, м’язи можуть використовуватися як джерело енергії.
Під час цієї фази організм втрачає значну кількість натрію та води, що може спричиняти симптоми, схожі на грип: головний біль, втому, слабкість та апатію. Однак ці симптоми не пов’язані з вірусними інфекціями або застудою.
Третя фаза: кетоз
Ця фаза зазвичай настає на 3-14 день після початку кетогенної дієти. Організм починає використовувати жирові запаси та жирні кислоти як основне джерело енергії.
Важливо пам’ятати, що перехід на кетогенну дієту й адаптація до кетозу можуть супроводжуватися дискомфортом, але з часом організм адаптується і починає ефективно використовувати жири як паливо.
